Випробування пневмоциліндрів з використанням реле часу
DOI:
https://doi.org/10.32347/gbdmm2019.94.0501Ключові слова:
Пневмопривод, пневмоциліндр, шток, пневматична система, пневмосхема, пневмостенд, реле часу, дросельАнотація
Сучасна Україна потребує розширення сфери застосування систем пневмоавтоматики в машинобудуванні (машини ударної дії, затискні пристрої та подача робочого інструменту у верстатах, роботи-маніпулятори, приводи пневматичних домкратів, ручний механізований інструмент) і автомобілебудуванні (пневматичні амортизатори, системи відкривання дверей).
Як гідравлічний так і пневматичний приводи широко застосувуюится на підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх, меліоративних машинах, а також на технологічних лініях підприємств, які виготовляють продукцію різних галузей промисловості.
В статті наведені теоретичні основи роботи пневмоприводів та представлений опис конструкції, призначення існуючих елементів пневмосистем і елементів керування пневмосистемами. Розглянуто приклади використання цих елементів на пневмостенді виробництва компанії CAMOZZI та змодельовано принцип їх роботи в програмі FluidSim. Пневмоциліндри на навчальних стендах використовуються як виконавчі органи для реалізації поставлених задач, тому дослідження взаємодії найбільш розповсюджених елементів таких як реле часу, дроселі, різноманітні клапани та розподільники є важливим аспектом при роботі з пневматичними системами та виконання задач автоматичного регулювання процесів руху виконавчих органів.
Досліджено вплив налаштування елементів пневмосистеми на швидкість руху та порядок роботи двох пневомоциліндрів двосторонньої дії з використанням пневматичного реле часу і датчиків положення. При роботі стенда реле часу замінювала система складена з дроселю, одностороннього пневмоциліндра і моностабільного розподільника 3/2. Шляхом регулювання дроселя було досягнуто витримку в часі між висуванням штоку пневмоциліндра 1 та штоку пневмоциліндра 2.
На монтажній плиті пневмостенда (мехатронного стенда) реалізовано пневматичну систему за складеною пневматичною схемою, як виконавчий орган використано два пневмоциліндри двосторонньої дії.
Проведені випробування роботи двох пневмоциліндрів двосторонньої дії та одного пневмоциліндра односторонньої дії, який виконував роль ресивера в реле часу. Досліджено параметри, які потрібно враховувати при проектуванні пневмосистем.Посилання
Popov D. N. (1989). Dynamica and regula-tion hydro- and pneumatic systems. Moscow, Machinebuilding, 264.
Mercle D., Rupp К., Shols D. (1994). Electrohydroautomatic. Foundation course. Festo. E, 202.
Pashkov E.V., Osinsky Y., Chetverkin O. (2003). Electropneumatic automation in production processes: tutorial, 2 revised and revised edition. Sevastopol, SevNTU, 496.
Pelevin L. E., Komotska S. Y. (2011). Hydraulics, hydraulic drive, hydro- and pneumatic automation. Textbook. Kyiv, KNUCA.
Gubarev O. P., Levchenco О. V. (2007). Mechatronics: from the structure of the sys-tem to the control algorithm: tutorial for stu-dents specialty «Hydraulic and pneumatic machines». Кyiv, NTUU «KPI», 180.
Pelevin L. E., Balaca М. N., Arzhaev G.О. (2014). Mechatronic systems of hydropneumatic automation: Text. Кyiv, AgrarMedia-Group, 192.
Pelevin L. E., Mishchuk D. О., Raskivsky V. P., Gorbatyuk E. V., Arzhaev G. О., Krasnikov V. F. (2015). Hydraulics, hydraulic machines, hydro- and pneumatic automation: Text, Kyiv, MESU Publ., 340.
Gubarev O. P., Ganpancurova О. S. (2016). Mechatronics: cyclicmodular approach to solving practical problems of automation: tutorial. Кyiv, NTUU «KPI» Publ., 169.
Pelevin L. E., Gorbatyuk E. V., Terentyev О. О., Svidersky А. Т. (2018). Hydraulics, hydraulic drive, hydro- and pneumatic automation: lecture notes. Кyiv, Interservice Publ., 158.
Croser P., Ebel F. (2002). Pneumatica. Foundantion course. ТР101: tutorial. Кyiv, DP «Festo» Publ., 228.
Chovnyc Y. V., Dicteryc М. G., Ko-motska S. Y. (2016). Discrete modeling and development fun mode control of the elec-tro-mechanical system of a overhead crane. Girnichi, budivelni dorozhni i meliorativni machine [Minning, construction, road and meliorative machines], No. 88.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Sitlana Komotska, Maksym Bigun
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Право авторства належить авторам статей. Невиключні права на першу публікацію матеріалів статті автори передають редакції журналу «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини» на умовах угоди з авторами згідно ліцензії Creative Commons CC BY 4.0. При цьому авторри мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Запозичення матеріалів повністю або частково можливе з посиланням на вихідні дані журналу з обов'язковою вказівкою правовласника та імен авторів статей. При створенні на основі опублікованих у журналі статей нових матеріалів, цитуванні або перекладі фрагментів статей з метою їхнього цитування необхідно посилатися на першоджерела з дотриманням правил цитування.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори зберігають за собою авторські права на роботу та передають журналу право першої публікації разом із роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати цю роботу з обов'язковим зазначенням авторства цієї роботи та посиланням на оригінальну публікацію у цьому журналі.
- автори зберігають за собою право укладати окремі додаткові контрактні угоди на неексклюзивне розповсюдження версії роботи, опублікованої в цьому журналі (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховищі або на їхньому персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даним журналом, оскільки це може призвести до продуктивного обговорення, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивися The Effect of Open Access).
Дозвіл на повторне використання визначається наступною користувальницькою ліцензією:
- Creative Commons Attribution (CC BY 4.0): дає можливість іншим поширювати і копіювати статтю, створювати уривки, реферати та інші виправлені версії, адаптації або похідні роботи зі статті (наприклад, переклад) для включення в колективну роботу (наприклад, монографію), для пошуку тексту або даних в статті, навіть в комерційних цілях, за умови, що вони вказують автора (ів), не змінюють статтю в такий спосіб, щоб завдати шкоди честі або репутації автора.
