Системи промислової автоматизації на основі IoT

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/gbdmm2020.96.0501

Ключові слова:

інтернет речей, промислова автоматизація, IoT

Анотація

Підходи «інтернету речей» в порівнянні з класичною промисловою автоматизацією дозволяють створювати системні архітектури, які виявляються більш ощадливими, гнучкими, продуктивними і ефективними, що досягається за рахунок комунікації і взаємодії з промисловим пристроями автоматизації (промисловими контролерами), датчиками, виконавчими пристроями, приводами, системи машинного зору, відео, роботизованими системами.

Основою «інтернету речей» (IoT) є технологія взаємодії машин (М2М), коли машини за допомогою мобільних мереж обмінюються інформацією між собою або передають її в системи обробки і накопичення даних. Технологія М2М ефективно використовується в системах охорони здоров’я та безпеки, у виробництві, житлово-комунальному господарстві, енергетики, банківському секторі.

Активний розвиток технології IoT потребує дослідження та аналізу механізмів їхнього  ефективного впровадження в промисловість, зокрема, будівництво, і розробки концепцій промислової автоматизації та управління, які міститимуть набір правил, що визначають відповідні контрольні дії для кожного важливого комплексу подій, що базуються на даних у реальному часі, повідомлених пристроями IoT.

В даному дослідженні пропонується дослідити відомі технічні рішення реалізації IoT в промисловості та запропоновано автоматизувати промислову систему електроприводу будівельної машини із застосування мережевих технологій.

Біографії авторів

Євген Міщук, Київський національний університет будівництва і архітектури

кандидат технічних наук, доцент кафедри машин і обладнання технологічних процесів

Дмитро Міщук, Київський національний університет будівництва і архітектури

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри будівельних машин

Посилання

Kulagin M., Volkov I. (2016). Industrial Internet in practice: Remote diagnostics of CNC machines using Winnum. Control Engineering technology Russia, IIoT, 74-77.

PC software for collecting and visualizing the machine information in the factory FANUC MT-LINKi / Company brochure Fanuc. https://www. fanuc.co.jp/en/product/cnc/f_mt-linki.html.

Groover Mikell P. Automation. Encyclopedia Britannica, (Accessed 2020), https:// www.britannica.com/technology/automation.

Saadaoui, Safa & Tabaa, Mohamed & Monteiro, Fabrice & Chehaitly, Mou-hamad & Dandache, Abbas. (2019). Discrete Wavelet Packet Transform-Based Industrial Digital Wireless Communication Systems. Information, Nr.10, 104. https://doi.org/10.3390/info10030104.

https://www.wikiwand.com/en/Computer-integrated_manufacturing.

Simeonovova I., Hofman R. (2016). Automation, simulation and optimization, smart factories as part of the Industry 4.0 concept. Automa, 22-23.

Mischuk, D., Bojchenko A. (2019). Rozrobka koncepciyi sistemi keruvannya robotom dlya shtukaturnih robit na osnovi nejronnoyi merezhi [Development of the concept of control system work for plaster works based on neural network]. Girnichi, budivelni, dorozhni ta meliorativni mashini [Mining, constructional, road and melioration machines], Nr. 93, 46-60. – (in Ukrainian). https://doi.org/10.32347/gbdmm2019.93.0501.

Boychenko A., Mishchuk D. (2020). Possibilities of using the packet TensorFlow neural network design library for the kinematic study of a manipulator. Girnichi, budivelni, dorozhni ta meliorativni mashini [Mining, constructional, road and melioration machines], Nr. 95. 14-24. https://doi.org/10.32347/gbdmm2020.95.0201.

Mischuk Ye., Nazarenko І. (2019). Research of the dynamics of a vibratory jaw crusher of bilateral action. Girnichi, budivelni, dorozhni ta meliorativni mashini [Mining, constructional, road and melioration machines], Nr. 94, 5-15. https://doi.org/10.32347/gbdmm2019.94.0101.

Internet of Things based Durability Monitoring and Assessment of Reinforced Concrete Structures. 16th International Conference on Mobile Systems and Pervasive Computing (Mobispc 2019), the 14th International Conference on Future Networks and Communications (Fnc-2019), the 9th International Conference on Sustainable Energy Information Technology https://doi.org/10.1016/j.procs.2019.08.096.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27

Як цитувати

Міщук, Є., & Міщук, Д. (2022). Системи промислової автоматизації на основі IoT. Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини, (96), 42–50. https://doi.org/10.32347/gbdmm2020.96.0501

Номер

№ 96 (2020)

Розділ

Автоматизація і інформаційні технології

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Право авторства належить авторам статей. Невиключні права на першу публікацію матеріалів статті автори передають редакції журналу «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини» на умовах угоди з авторами згідно ліцензії Creative Commons CC BY 4.0. При цьому авторри мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Запозичення матеріалів повністю або частково можливе з посиланням на вихідні дані журналу з обов'язковою вказівкою правовласника та імен авторів статей. При створенні на основі опублікованих у журналі статей нових матеріалів, цитуванні або перекладі фрагментів статей з метою їхнього цитування необхідно посилатися на першоджерела з дотриманням правил цитування.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  • автори зберігають за собою авторські права на роботу та передають журналу право першої публікації разом із роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати цю роботу з обов'язковим зазначенням авторства цієї роботи та посиланням на оригінальну публікацію у цьому журналі.
  • автори зберігають за собою право укладати окремі додаткові контрактні угоди на неексклюзивне розповсюдження версії роботи, опублікованої в цьому журналі (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
  • авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховищі або на їхньому персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даним журналом, оскільки це може призвести до продуктивного обговорення, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивися The Effect of Open Access).

Дозвіл на повторне використання визначається наступною користувальницькою ліцензією:

  • Creative Commons Attribution (CC BY 4.0): дає можливість іншим поширювати і копіювати статтю, створювати уривки, реферати та інші виправлені версії, адаптації або похідні роботи зі статті (наприклад, переклад) для включення в колективну роботу (наприклад, монографію), для пошуку тексту або даних в статті, навіть в комерційних цілях, за умови, що вони вказують автора (ів), не змінюють статтю в такий спосіб, щоб завдати шкоди честі або репутації автора.