Устаткування для дослідження глибоководних свердловин
DOI:
https://doi.org/10.32347/gbdmm.2021.98.0301Ключові слова:
глибоководна свердловина, буріння, штампові випробування, обертальний зріз, пенетраційний каротаж, різання грунтів, пресіометріяАнотація
Зі зростанням підводного будівництва зростає потреба в точних інженерних даних морського дна. Сучасна техніка дозволяє брати проби донних ґрунтів із частково порушеною структурою, особливо слабких ґрунтів та мулів. Випробування таких зразків у лабораторних умовах призводить до неминучих похибок. Незважаючи на постійне вдосконалення технічних засобів пробовідбору, вони не можуть повністю замінити дослідження властивостей донних ґрунтів у природних умовах. Тому виникла потреба у створенні пристроїв для натурного вивчення підводних грунтів. У глибоководних свердловинах застосовуються такі методи дослідження ґрунту: штампові випробування, обертальний зріз, пенетраційний каротаж, різання ґрунтів, пресіометрія.
Буріння підводних свердловин на дні здійснюється з плавбази та бурової установки. Як базу використовують понтони (катамарани, трімарани) і бурові судна (самохідні та несамохідні). На шельфі частіше застосовують понтони з висувними опорами або затопленою основою. Бурову вежу з робочим обладнанням зазвичай розміщують у центрі понтона. Вибір бурового визначається зумовлено метою робіт, глибиною та діаметром підводних свердловин, глибиною моря, водотоннажністю бурової установки, фізико-механічними властивостями донного ґрунту та ін.
Глибоководне буріння проводять із спеціальних суден, на яких змонтовано бурову установку. Застосовуються судна з днищем, що відкривається, або спеціальною шахтою для пропуску обсадних і бурильних труб, а також з висувними консольними платформами. Бурові судна та понтони утримують у нерухомому положенні за допомогою чотирьох або шести якорів, закріплених на носі та кормі плавзасобу. Бурові установки забезпечують обертальне, ударно-обертальне, ударно-канатне, вібраційне, обертально-всмоктувальне та ерліфтне буріння. Буріння на максимальних глибинах в океані здійснюється за допомогою глибоководних донних платформ та автономних керованих апаратів.
Посилання
Arhangel'skij I. V. (1980). Morskoe burenie inzhenerno-geologicheskih skvazhin. Leningrad, Nedra, 263. (in Russian).
Trofimenko Ju. G., Vorobkov P. N. (1981). Polevye metody issledovanija stroitel'nyh svojstv gruntov. Moskva, Strojizdat, 214. (in Russian).
Stremplan T. N., Spenser S. C. (1980). Mc Clelland. End. Inc., Offshore Technology Conference, Vol.2.
Sukach M. K. (1998). Razrabotka glubokovodnyh gruntov. Kiev, Naukova dumka, 348. ISBN 966-00-0462-1 (in Rus-sian).
Noorany I. (1977). Underwater soil sampling, testing and constraction Control. USA, Philadelphia.
Ferronskij V. I., Grjaznov T. A. (1979). Penetracionnyj karotazh. Moskva, Nedra, 335. (in Russian).
Sukach M. K. (1999). Іdentifіkacjaja robochih procesіv glibokovodnih gruntorozrobnih mashin. Kiїv, KNUBA, dis. d.t.n., spec. 05.05.04, 376 (in Ukrainian).
Baladinskij V. L., Lobanov V. A., Galanov B. A. (1979). Mashiny i mehanizmy dlja podvodnyh rabot. Leningrad, Sudostroenie, 191. (in Russian).
Sukach M. K. (2013). Sintez zemlerijnoї і dorozhn'oї tehnіki: pіdruchnik / Za red. d.t.n., prof. M.K. Sukacha. Kyiv, Lіra-K, 376. ISBN 978-966-2609-48-6. (in Ukrainian). https://doi.org/10.26884/mks-lirak.02
Sukach M. K., Filonov Ju. P., Puzakov D. V. (2006). Harakteristiki processa rezanija grunta v zamknutom prostranstve. Girnichi, budivelni, dorozhni ta meliorativni mashini [Mining, construction, road and melioretion machines], No. 67, 8-11. (in Russian).
Sukach M. K., Filonov Ju. P., Novikov R. Ju. (2011). Model' plasticheskoj deformacii grunta pri shhelevom rezanii. Girnichi, budivelni, dorozhni ta meliorativni mashini [Mining, construction, road and melioretion machines], No.77, 3-10. (in Russian). https://doi.org/10.26884/mksu.a11234
Goreckij Ja. S., Grishhenko I. I., Safenova A. A., Shehter E. Ju. (1984). Opredelenie mehanicheskih svojstv gruntov morskogo dna pressiometrom. Metody i tehnicheskie sredstva dlja morskih inzhenerno-geologicheskih issledovanij, Sb. statej, VNIImorgeo, Riga, 23-26. (in Russian).
Nikolaevskij V. N., Sarnikov N. M., Shefter G. M. (1975). Dinamika uprugoplasticheskih dilatirujush-hih sred. Moskva, Nauka, 397. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Михайло Сукач
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Право авторства належить авторам статей. Невиключні права на першу публікацію матеріалів статті автори передають редакції журналу «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини» на умовах угоди з авторами згідно ліцензії Creative Commons CC BY 4.0. При цьому авторри мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Запозичення матеріалів повністю або частково можливе з посиланням на вихідні дані журналу з обов'язковою вказівкою правовласника та імен авторів статей. При створенні на основі опублікованих у журналі статей нових матеріалів, цитуванні або перекладі фрагментів статей з метою їхнього цитування необхідно посилатися на першоджерела з дотриманням правил цитування.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори зберігають за собою авторські права на роботу та передають журналу право першої публікації разом із роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати цю роботу з обов'язковим зазначенням авторства цієї роботи та посиланням на оригінальну публікацію у цьому журналі.
- автори зберігають за собою право укладати окремі додаткові контрактні угоди на неексклюзивне розповсюдження версії роботи, опублікованої в цьому журналі (наприклад, розмістити її в університетському сховищі або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
- авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському сховищі або на їхньому персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даним журналом, оскільки це може призвести до продуктивного обговорення, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Дивися The Effect of Open Access).
Дозвіл на повторне використання визначається наступною користувальницькою ліцензією:
- Creative Commons Attribution (CC BY 4.0): дає можливість іншим поширювати і копіювати статтю, створювати уривки, реферати та інші виправлені версії, адаптації або похідні роботи зі статті (наприклад, переклад) для включення в колективну роботу (наприклад, монографію), для пошуку тексту або даних в статті, навіть в комерційних цілях, за умови, що вони вказують автора (ів), не змінюють статтю в такий спосіб, щоб завдати шкоди честі або репутації автора.
